Monthly Archives: Серпень 2017

Страхування відповідальності приватного виконавця – практичне керівництво

Довідник
зі
Страхування професійної відповідальності приватного виконавця

 стаття буде корисна при укладанні договору в будь-якій страховій компанії. Якщо Вам сподобався матеріал, можете поширити його серед колег. Застрахувати відповідальність приватного виконавця можна у мене на сайті http://isure.pro/liability/pv/

Страхування відповідальності приватного виконавця – новий вид, запроваджений Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Стаття 24 даного Закону визначає основні вимоги до договору страхування, а саме:

1.Приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.

2.Приватний виконавець зобов’язаний укласти договір страхування на новий строк не пізніш як за 10 днів до закінчення дії договору страхування.

3.Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

Протягом перших трьох років зайняття діяльністю приватного виконавця мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця не може бути меншим загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

{Частину третю статті 24 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

{Частину третю статті 24 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

До строку зайняття діяльністю приватного виконавця не зараховується строк зупинення діяльності приватного виконавця.

{Частину третю статті 24 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

4.Приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У такому разі приватний виконавець зобов’язаний укласти договір страхування на належну страхову суму.

{Частина четверта статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

Зазначимо, що вимоги до страхування відповідальності приватного виконавця досить суворі порівняно з іншими видами страхування професійної відповідальності (нотаріусів, арбітражних керуючих, державних реєстраторів).

Як розібратись у нюансах страхування та розумно зекономити?

Вид страхування

Страхування відповідальності приватного виконавця – добровільний вид. Це означає, що кожна страхова компанія вільно встановлює тарифи та користується своєю формою договору страхування. Була спроба розробити проект договору робочою групою, організованою Центром комерційного права, до якої увійшли представники Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту, страхових компаній та Ліги страхових організацій, але на законодавчому рівні її не затвердили.

З другої сторони, наявність договору страхування – обов’язкова умова допуску до професії приватного виконавця. Але ця обов’язковість не означає, що хтось на державному рівні контролює умови договору страхування чи розмір встановленого тарифу, як це здійснюється при обов’язковому страхуванні.

Довідково: обов’язкове страхування передбачає, що умови такого виду встановлюються окремим законом (наприклад, обов’язкове страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів), чи постановою Кабінету міністрів України (наприклад, обов’язкове страхування відповідальності приватного нотаріуса).

Назва ліцензії, яку повинна мати страхова компанія для здійснення страхування відповідальності приватного виконавця:

Ліцензія на право провадження страхової діяльності у формі добровільного страхування відповідальності перед третіми особами [крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)]

Предмет договору страхування, страхові ризики, випадки:

Предмет договору страхування – майнові інтереси, що не суперечать закону та пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної третім особам внаслідок неумисних дій або помилки Страхувальника у зв’язку із здійсненням діяльності приватного виконавця. Зазначимо, що навмисні дії приватного виконавця, в тому числі незаконні дії –  не покриваються договором страхування.

Страховими випадками є події, що мали місце протягом строку дії Договору і з настанням яких виникає обов’язок Страховика здійснити страхову виплату. Заявлена подія визнається страховим випадком за Договором за одночасної наявності наступних умов:

  • подія мала місце протягом строку дії Договору;
  • наявний причинно-наслідковий зв’язок між здійсненням Страхувальником діяльності приватного виконавця і заподіянням шкоди третій особі;
  • вимога (претензія) третьої особи про відшкодування заподіяної Страхувальником шкоди була заявлена в письмовій формі протягом строку дії Договору;
  • факт заподіяння шкоди третій особі є обґрунтованим і доведеним належними доказами.

Виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної Страхувальником і погодженої Страховиком письмової вимоги (претензії) третьої особи, у разі досудового врегулювання події.

Виключення за договором страхування в кожній компанії можуть відрізнятись. Отже при підписанні договору важливо ознайомитись з їх переліком.

Математика страхування

Зануримося у цифри і детально розглянемо, за допомогою яких параметрів можливо знизити вартість страховки.На вартість договору страхування впливають наступні чинники: розмір страхової суми, франшиза, субліміт.

Франшиза

 це сума, яку страхова компанія не виплачує при настанні страхового випадку.  Це власна участь приватного виконавця у покритті збитків. Чим більше франшиза, тим дешевше коштує страховка. Зазвичай у договорах страхування передбачена безумовна франшиза у відсотках від страхової суми.

Наприклад, страхова сума 3 200 000 грн – договір має 1% франшизи. Обраховуємо розмір франшизи у гривнях: 3 200 000 грн × 1% = 32 000 грн.

Якщо збиток не перевищує франшизу, приватний виконавець відшкодовує третім особам завдані збитки самостійно. Якщо збиток перевищує франшизу, страхова компанія покриває ту його частину, що перевищує франшизу. Наприклад, шкода оцінюється у 320 000 грн. Страхова компанія виплатить 288 000 грн, а 32 000 грн – має оплатити приватний виконавець.

Зауважте, що при збільшенні страхової суми – збільшиться і франшиза. Наприклад, для страхової суми у 10 000 000 грн для нашого прикладу всі збитки 100 000 грн приватний виконавець компенсує самостійно. Тому якщо Ви збільшуєте суму за вимогами законодавства, замисліться над зменшенням франшизи за певну доплату, якщо це необхідно.

На початку діяльності приватний виконавець має цілком логічне бажання зекономити на страхуванні. Можна прислухатись до порад Мінюста і взяти договір з мінімально можливими параметрами (франшиза 1%), у подальшому можна зменшити розмір франшизи за доплату страхового платежу.

Субліміт відповідальності

– це максимальна виплата за одним страховим випадком, або виплата у розрахунку на одного потерпілого. Також субліміти можуть залежати від того, чому/кому завдано збиток: майну чи життю і здоров’ю третіх осіб. Згадайте автоцивілку – обов’язкове страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, де ліміти відповідальності встановлюються за шкоду майну та життю/здоров’ю третіх осіб.

Субліміт завжди менше страхової суми, тому і страховка з ним коштує дешевше. Адже страхова компанія уникає одноразового великого збитку. При виплаті страхового відшкодування страхове покриття у подальшому (до кінця дії договору) зменшується на суму виплати.

Наприклад, договір зі страховою сумою 3 200 000 грн має субліміт 100 000 грн. Заподіяний збиток у розмірі 105 000 грн. В цьому випадку страхова компанія відшкодує 100 000 грн, а приватний виконавець 5 000 грн. Договір страхування продовжить свою дію зі загальним покриттям 3 100 000 грн, в тому числі 100 000 грн за одним страховим випадком.

На одному з круглих столів Міністерства юстиції України, де обговорювалась діяльність приватних виконавців, пролунала інформація, що договір страхування не має обмежувати виплату за одним випадком лімітом, що менше за страхову суму. На моєму сайті представлені варіанти зі страхування відповідальності приватного виконавця, які відповідають вимогам Міністерства юстиції України: детальніше тут

Регрес

Приватні виконавці занепокоєні, що страхова компанія може пред’явити регрес до них. Зазначимо, що при страхуванні професійної відповідальності, на відміну від обов’язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, регрес не застосовується.

Якщо водій скоїв ДТП у стані алкогольного сп’яніння, то потерпілому збитки відшкодує страхова компанія, а потім у порядку регресу стягне суму виплати з винуватця. При добровільному страхуванні професійної відповідальності шкода, завдана потерпілому приватним виконавцем у стані алкогольного сп’яніння – це виключення.

Можлива ситуація, коли через деякий час після виплати страхова компанія знайде факти, які свідчать про те, що потерпілий не мав права на отримання страхового відшкодування. В цьому випадку останній має повернути страховій виплату. Але тут ситуація вирішуватиметься без матеріальної участі приватного виконавця.

Підсумовуючи вище написане, хочу зазначити, що я завжди раджу клієнтові перестрахуватися та обирати найкращий захист. Особливо у новому виді страхування, де відсутня статистика.

Наостанок, розглянемо можливий варіант виплат щодо популярного за обговоренням у соціальній мережі facebook варіантом договору страхування за 600 грн.

Варіант страхування  за 6 400 грн Варіант страхування за 640 грн
Умови:
Страхова сума 3 200 000 грн
Франшиза 0%
Субліміт – немає
Умови:
Страхова сума 3 200 000 грн
Франшиза 5%
Субліміт – 10%
Страховий випадок 50 000 грн.
Страхова компанія виплатить 50 000 грн,
Страховий випадок 100 000 грн.
Страхова компанія виплатить 100 000 грн,Страховий випадок 1 000 000 грн.
Страхова компанія виплатить 1 000 000 грн,Приватний виконавець не платить нічого!Замовити такий варіант страхування тут
Страховий випадок 50 000 грн.
Страхова компанія не виплачує. Адже збиток у 50 000 грн не перевищує розмір франшизи 5% (160 000 грн). Приватний виконавець самостійно врегульовує випадок і платить потерпілому 50 000 грн.
Страховий випадок 100 000 грн.
Страхова компанія не виплачує. Адже збиток у 100 000 грн не перевищує розмір франшизи 5% (160 000 грн).Приватний виконавець самостійно врегульовує випадок і платить потерпілому 100 000 грн.Страховий випадок 1 000 000 грн
Страхова компанія виплатить 160 000 грн, адже збиток перевищує 5% франшизи, але за договором встановлено субліміт 10% (320 000 грн).Приватний виконавець оплачує франшизу 160 000 грн і решту шкоди 680 000 грн. Разом 840 000 грн – або 84% виплати!

Автор – Білик Юлія

Власник першого спеціалізованого сайту зі страхування професійної відповідальності http://isure.pro/

 


Право страхової компанії на регрес виникає незавжди: позиція Верховного Суду України

Страхова компанія, виплативши потерпілому страхове відшкодування за договором майнового страхування, не має права регресної вимоги до особи, яка заподіяла шкоду.

В даному випадку регресні зобов’язання не виникають, а існує перехід права вимоги від потерпілого до страхової компанії ( суброгація).

Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у страховика не виникає право вимоги, яке має регресний характер (як регресне зобов’язання), а до страховика переходить вже існуюче у потерпілого право на відшкодування збитків від особи, яка заподіяла шкоду. Має місце заміна кредитора у вже існуючому зобов’язанні, та відповідно перехід права вимоги.

Положення ч.1 статті 1191 Цивільного кодексу України, де зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, не застосовується до відносин майнового страхування.

На це наголошує Верховний Суд України у своєму узагальненні / Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/3adf2d0e52f68d76c2256c080037bac9/ab5e8816c6475569c2257905003047c1?OpenDocument /.

Зокрема, Верховний Суд України відзначає, що якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов’язання із відшкодування збитків не виникає — відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

За результатами вивчення матеріалів судової практики Верховний Суд України  робить висновок, що суди нерідко не розрізняють поняття «регрес» та «суброгація».

І регрес, і суброгація виникають на підставі закону. Наприклад, право регресної вимоги встановлено для страховика за договорами обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів до особи, яка заподіяла шкоду, у разі, коли ця шкода заподіяна життю та здоров’ю умисно, а також внаслідок вчинення ДТП у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння тощо. Суброгація також виникає на підставі закону — ст. 993 ЦК та ст. 27 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР.

Проте між зазначеними поняттями існують відмінності.  За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов’язанні (зміна активного суб’єкта) зі збереженням самого зобов’язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов’язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов’язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Верховний Суд України також наголошує, що ці інститути мають різний режим правового регулювання. Так, регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК встановлений особливий правовий режим.

Регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. При регресі — з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків.

У чинному законодавстві термін «суброгація» у страхуванні застосовується лише в Кодексі торговельного мореплавства (ст. 269), де також обумовлюється перехід прав до страховика за договором морського страхування на застраховане майно.

Розглядаючи такі справи, суди мають встановлювати не лише факти здійснення виплати страхового відшкодування, але й те, чи була застрахована цивільно-правова відповідальність осіб, винних у заподіянні збитків, до яких заявлено позов та в якому розмірі.

У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику. Тому, якщо страхове відшкодування лише частково погашає спричинені потерпілому збитки, то до заподіювача шкоди є можливість пред’явлення двох вимог: перша — вимога страховика в розмірі виплаченого потерпілому страхового відшкодування, друга вимога — потерпілого в розмірі тієї частини завданої шкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням. Заподіювач шкоди може висувати проти страховика лише ті вимоги (заперечення), які він має до потерпілої особи.

При суброгації до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника до заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування. Таким чином, розмір страхового відшкодування має визначатися за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування. Якщо розрахунок здійснювався за іншими правилами, ніж зазначено в договорі страхування, то при визначенні розміру вимоги страховика, який підлягає задоволенню, до заподіювача шкоди із суми, виплаченої страховиком страхувальнику, виключається виплата, не передбачена договором.

Слід зазначити, що у порядку суброгації страховик не має права вимагати відшкодування вартості експертизи у зв’язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду.

Крім того, особа, відповідальна за збитки, відшкодовані у результаті страхування, не відповідає за прострочення, яке допустив страховик. Таким чином, страхувальник не має права вимагати від особи, відповідальної за шкоду, сплати процентів за прострочення страховика, який несвоєчасно виплатив відшкодування. Тому таке право не може перейти в порядок суброгації. Проценти виплачуються страховиком через несвоєчасне виконання ним власного зобов’язання перед страхувальником і не можуть бути стягнуті у порядку суброгації.

Слід також зазначити, що оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов’язанні, та, враховуючи, що відповідно до ст. 515 ЦК заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, відповідно, при укладенні договору особистого страхування у страховика немає правових підстав для стягнення виплаченого страхувальнику (вигодонабувачу) страхової виплати у порядку суброгації. Тобто суброгація може застосовуватися лише до майнового страхування.

Аналогічна правова позиція викладена і в Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у 2010−2011 роках, що підготовлено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ / http://sc.gov.ua/ua/uzagalnennja_sudovoji_praktiki.html /.

 

Леонід Тарасенко, адвокат
Джерело: 
Юридичний холдинг